У старшій школі вивчатимуть не більше 6-8 предметів
За словами Хобзея, зараз міністерство працює над базовим законом «Про освіту» та паралельно проводить роботу над законопроектом «Про загальну середню освіту».
«Закон має окреслити певні рамки тієї школи, яка б задовольняла потреби батьків, учнів, суспільство і, безумовно, вчителів», - підкреслив заступник міністра.
Він зазначив, що у проекті закону «Про освіту» закладені поняття як структури школи, так і її тривалості. Законопроектом пропонується впровадження 12-річної школи, а структура школи складатиметься з початкової – 4 роки навчання, базової – 5 років та старшої – 3 роки.
Заступник міністра зазначив, що саме до старшої школи додається один рік навчання - дванадцятий.
«Якщо ми сьогодні порівняємо одинадцятирічну школу, зокрема, базову, старшу, то один рік навчання було додано до початкової. Сьогодні за показником параметру часу навчання учні основної і старшої шкіл навчаються менше на один рік, ніж за часи радянської школи, бо там була шестиденка», - пояснив Хобзей.
На його думку, раніше не вдавалося запровадити 12-річну освіту тому, що не було зміни мережі навчальних закладів. Сьогодні старшу школу пропонується відокремити від основної та провести зовнішнє незалежне оцінювання всіх випускників основної школи.
«Частина учнів, які матимуть кращі академічні здобутки, продовжать своє навчання в новостворених академічних ліцеях», - зазначив Павло Хобзей. Такі однопрофільні ліцеї навчатимуть учнів старшої школи у містах, багатопрофільні - у сільській місцевості.
Заступник міністра підкреслив, що одна із проблем школи, на яку всі нарікають сьогодні – це багатопредметність.
«Зараз у старшій школі вивчається 14 різних предметів, у новій старшій школі їх буде не більше 6-8. Учні обиратимуть профіль та ті дисципліни, що їм потрібні, а також рівень, за яким вони будуть навчатися», - зазначив Павло Хобзей.
Він також додав, що після завершення реформи децентралізації та адміністративно-територіального устрою старша школа підпорядковуватиметься районам, а початкова та основна – громадам.
За словами Хобзея, зараз міністерство працює над базовим законом «Про освіту» та паралельно проводить роботу над законопроектом «Про загальну середню освіту».
«Закон має окреслити певні рамки тієї школи, яка б задовольняла потреби батьків, учнів, суспільство і, безумовно, вчителів», - підкреслив заступник міністра.
Він зазначив, що у проекті закону «Про освіту» закладені поняття як структури школи, так і її тривалості. Законопроектом пропонується впровадження 12-річної школи, а структура школи складатиметься з початкової – 4 роки навчання, базової – 5 років та старшої – 3 роки.
Заступник міністра зазначив, що саме до старшої школи додається один рік навчання - дванадцятий.
«Якщо ми сьогодні порівняємо одинадцятирічну школу, зокрема, базову, старшу, то один рік навчання було додано до початкової. Сьогодні за показником параметру часу навчання учні основної і старшої шкіл навчаються менше на один рік, ніж за часи радянської школи, бо там була шестиденка», - пояснив Хобзей.
На його думку, раніше не вдавалося запровадити 12-річну освіту тому, що не було зміни мережі навчальних закладів. Сьогодні старшу школу пропонується відокремити від основної та провести зовнішнє незалежне оцінювання всіх випускників основної школи.
«Частина учнів, які матимуть кращі академічні здобутки, продовжать своє навчання в новостворених академічних ліцеях», - зазначив Павло Хобзей. Такі однопрофільні ліцеї навчатимуть учнів старшої школи у містах, багатопрофільні - у сільській місцевості.
Заступник міністра підкреслив, що одна із проблем школи, на яку всі нарікають сьогодні – це багатопредметність.
«Зараз у старшій школі вивчається 14 різних предметів, у новій старшій школі їх буде не більше 6-8. Учні обиратимуть профіль та ті дисципліни, що їм потрібні, а також рівень, за яким вони будуть навчатися», - зазначив Павло Хобзей.
Він також додав, що після завершення реформи децентралізації та адміністративно-територіального устрою старша школа підпорядковуватиметься районам, а початкова та основна – громадам.
В обласних центрах з’являться hubschools
Зокрема, за словами прем’єра, законопроект «Про освіту» має передбачати конкретні механізми, які сприятимуть оптимізації мережі навчальних закладів органами місцевої влади.
«Єдиний зараз шлях переконати в тому, що треба оптимізовувати мережу, - це показати кращу школу, сильніших вчителів і кращі умови для кожного учня. І тоді батьки і діти самі зрозуміють, що це не просто установа, де отримують папірець про здобуття середньої освіти, а навчальна установа, яка дає знання і можливість потім вступити до вищого навчального закладу», - сказав Яценюк.
За його словами, на першому етапі у кожному обласному центрі мають з’явитись так звані hub schools – школи, які б продемонстрували, що таке європейська якість освіти, починаючи з будівлі школи і закінчуючи вчителями, які отримують відповідну заробітну плату і мають можливість навчити наших дітей.
Зокрема, за словами прем’єра, законопроект «Про освіту» має передбачати конкретні механізми, які сприятимуть оптимізації мережі навчальних закладів органами місцевої влади.
«Єдиний зараз шлях переконати в тому, що треба оптимізовувати мережу, - це показати кращу школу, сильніших вчителів і кращі умови для кожного учня. І тоді батьки і діти самі зрозуміють, що це не просто установа, де отримують папірець про здобуття середньої освіти, а навчальна установа, яка дає знання і можливість потім вступити до вищого навчального закладу», - сказав Яценюк.
За його словами, на першому етапі у кожному обласному центрі мають з’явитись так звані hub schools – школи, які б продемонстрували, що таке європейська якість освіти, починаючи з будівлі школи і закінчуючи вчителями, які отримують відповідну заробітну плату і мають можливість навчити наших дітей.
ЗНО для учнів 9-х класів запровадять лише після реформи
Разом з тим, у відомстві наголошують, що ці нововведення вступлять в силу лише після прийняття законопроекту «Про освіту».
«Міністерство освіти і науки України ще раз наголошує, що ця норма вступить в дію, лише тоді, коли новий Закон «Про освіту» буде прийнятий Верховною Радою України», - йдеться у повідомленні МОН.
Разом з тим, у відомстві наголошують, що ці нововведення вступлять в силу лише після прийняття законопроекту «Про освіту».
«Міністерство освіти і науки України ще раз наголошує, що ця норма вступить в дію, лише тоді, коли новий Закон «Про освіту» буде прийнятий Верховною Радою України», - йдеться у повідомленні МОН.
Як Україна переходитиме на 12-річну школу
Зокрема, законопроект "Про освіту", над яким зараз працює Міністерство освіти і науки, передбачає наступні рівні повної загальної середньої освіти:
- початковий – 4 роки навчання;
- базовий (основна школа) – 5 років;
- старша профільна школа – 3 роки.
Законопроектом передбачено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти розпочнеться:
- для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
- для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;
- для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2019 року.
Зокрема, законопроект "Про освіту", над яким зараз працює Міністерство освіти і науки, передбачає наступні рівні повної загальної середньої освіти:
ЗНО з англійської мови: особливості тесту 2016 року
Тест зовнішнього незалежного оцінювання з англійської мови у 2016 році складається з трьох частин: читання, використання мови, письмо.
У тесті ЗНО з англійської мови будуть використані завдання чотирьох форм: завдання на встановлення відповідності, завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на заповнення пропусків у тексті та завдання з розгорнутою відповіддю.
Загальна кількість завдань тесту – 43, останнє завдання передбачає створення абітурієнтом на бланку відповідей Б власного висловлення у письмовій формі відповідно до запропонованої комунікативної ситуації.
На виконання всіх завдань тесту ЗНО з англійської мови учасникам буде відведено 120 хвилин.
Завдання на встановлення відповідності - у завданнях учасникам буде запропоновано підібрати заголовки до текстів/частин текстів із поданих варіантів; твердження/ситуації до оголошень/текстів; запитання до відповідей або відповіді до запитань. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт встановив правильну відповідність і позначив правильний варіант відповіді у бланку відповідей А.
Тест містить 11 завдань цієї форми (від №1 до №5 та від №11 до №16), виконання яких буде оцінено в 0 або 1 тестовий бал. 1 бал - за правильно встановлену відповідність; 0 балів, якщо правильної відповідності не встановлено або відповіді не надано.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді - до кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один є правильним. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А.
До тесту включено 5 завдань з вибором однієї правильної відповіді (від №6 до №10), що оцінюються в 0 або 1 тестовий бал. 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.
Завдання на заповнення пропусків у тексті - у завданнях пропонується доповнити абзаци/речення в тексті реченнями/частинами речень, словосполученнями/словами із наведених варіантів. Завдання вважається виконаним, якщо учасник тестування обрав і позначив правильний варіант відповіді у бланку відповідей А.
Тест містить 26 завдань цієї форми (від №17 до №42), що оцінюватимуться в 0 або 1 тестовий бал. 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.
Завдання з розгорнутою відповіддю - завдання передбачає створення абітурієнтом на бланку відповідей Б власного висловлення у письмовій формі відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. Це завдання оцінюється від 0 до 14 тестових балів за спеціальними критеріями.
Критерії оцінювання завдання з розгорнутою відповіддю:
а. Змістове наповнення (опрацювання трьох умов, зазначених у комунікативній ситуації)
- а1 – перша умова: 0, 1 або 2 тестових бали.
- а2 – друга умова: 0, 1 або 2 тестових бали.
- а3 – третя умова: 0, 1 або 2 тестових бали.
b. Структура тексту та зв’язність
- b1 – логіка викладу та зв’язність тексту (наявність з’єднувальних елементів у тексті): 0, 1 або 2 тестових бали.
- b2 – відповідність письмового висловлення заданому формату (твір, лист (особистий, діловий), оголошення, записка тощо): 0, 1 або 2 тестових бали.
c. Використання лексики (лексична наповнюваність, володіння лексичним матеріалом): 0, 1 або 2 тестових бали.
d. Використання граматики (морфологія, синтаксис, орфографія): 0, 1 або 2 тестових бали.
Увага!
- 1. Якщо абітурієнт отримує оцінку 0 тестових балів за критерій а. Змістове наповнення, то в такому випадку вся робота оцінюється в 0 тестових балів.
- 2. Якщо учасник тестування отримує оцінку 0 тестових балів за критерій с. Використання лексики або d. Використання граматики, то в такому випадку вся робота оцінюється в 0 тестових балів.
- 3. Якщо абітурієнт не приступав до виконання завдання, власне висловлення вважається ненаписаним і вся робота оцінюється в 0 тестових балів.
- 4. У відповідності з Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов обсяг письмового висловлювання має складати не менш ніж 100 слів.
Максимальна кількість балів, яку зможе набрати учасник тестування, правильно виконавши всі завдання тесту з англійської мови – 56 балів.
Зміст тесту ЗНО з англійської мови визначений на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з англійської мови, що містить вимоги щодо практичного володіння читанням, лексичним та граматичним матеріалом, а також письмом.
Тест зовнішнього незалежного оцінювання з англійської мови у 2016 році складається з трьох частин: читання, використання мови, письмо.
У тесті ЗНО з англійської мови будуть використані завдання чотирьох форм: завдання на встановлення відповідності, завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на заповнення пропусків у тексті та завдання з розгорнутою відповіддю.
Загальна кількість завдань тесту – 43, останнє завдання передбачає створення абітурієнтом на бланку відповідей Б власного висловлення у письмовій формі відповідно до запропонованої комунікативної ситуації.
На виконання всіх завдань тесту ЗНО з англійської мови учасникам буде відведено 120 хвилин.
Завдання на встановлення відповідності - у завданнях учасникам буде запропоновано підібрати заголовки до текстів/частин текстів із поданих варіантів; твердження/ситуації до оголошень/текстів; запитання до відповідей або відповіді до запитань. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт встановив правильну відповідність і позначив правильний варіант відповіді у бланку відповідей А.
Тест містить 11 завдань цієї форми (від №1 до №5 та від №11 до №16), виконання яких буде оцінено в 0 або 1 тестовий бал. 1 бал - за правильно встановлену відповідність; 0 балів, якщо правильної відповідності не встановлено або відповіді не надано.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді - до кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один є правильним. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А.
До тесту включено 5 завдань з вибором однієї правильної відповіді (від №6 до №10), що оцінюються в 0 або 1 тестовий бал. 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.
Завдання на заповнення пропусків у тексті - у завданнях пропонується доповнити абзаци/речення в тексті реченнями/частинами речень, словосполученнями/словами із наведених варіантів. Завдання вважається виконаним, якщо учасник тестування обрав і позначив правильний варіант відповіді у бланку відповідей А.
Тест містить 26 завдань цієї форми (від №17 до №42), що оцінюватимуться в 0 або 1 тестовий бал. 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.
Завдання з розгорнутою відповіддю - завдання передбачає створення абітурієнтом на бланку відповідей Б власного висловлення у письмовій формі відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. Це завдання оцінюється від 0 до 14 тестових балів за спеціальними критеріями.
Критерії оцінювання завдання з розгорнутою відповіддю:
а. Змістове наповнення (опрацювання трьох умов, зазначених у комунікативній ситуації)
- а1 – перша умова: 0, 1 або 2 тестових бали.
- а2 – друга умова: 0, 1 або 2 тестових бали.
- а3 – третя умова: 0, 1 або 2 тестових бали.
b. Структура тексту та зв’язність
- b1 – логіка викладу та зв’язність тексту (наявність з’єднувальних елементів у тексті): 0, 1 або 2 тестових бали.
- b2 – відповідність письмового висловлення заданому формату (твір, лист (особистий, діловий), оголошення, записка тощо): 0, 1 або 2 тестових бали.
c. Використання лексики (лексична наповнюваність, володіння лексичним матеріалом): 0, 1 або 2 тестових бали.
d. Використання граматики (морфологія, синтаксис, орфографія): 0, 1 або 2 тестових бали.
Увага!
- 1. Якщо абітурієнт отримує оцінку 0 тестових балів за критерій а. Змістове наповнення, то в такому випадку вся робота оцінюється в 0 тестових балів.
- 2. Якщо учасник тестування отримує оцінку 0 тестових балів за критерій с. Використання лексики або d. Використання граматики, то в такому випадку вся робота оцінюється в 0 тестових балів.
- 3. Якщо абітурієнт не приступав до виконання завдання, власне висловлення вважається ненаписаним і вся робота оцінюється в 0 тестових балів.
- 4. У відповідності з Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов обсяг письмового висловлювання має складати не менш ніж 100 слів.
Максимальна кількість балів, яку зможе набрати учасник тестування, правильно виконавши всі завдання тесту з англійської мови – 56 балів.
Зміст тесту ЗНО з англійської мови визначений на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з англійської мови, що містить вимоги щодо практичного володіння читанням, лексичним та граматичним матеріалом, а також письмом.
Нормативні документи
Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Про вивчення базових дисциплін у
загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році
Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання укладені
спільно з Національною академією педагогічних наук України
методичні рекомендації щодо вивчення базових дисциплін
у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році,
що додаються.
у 2015/2016 навчальному році
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-305 від 26 червня 2015 року
Органи управління освітою обласних, Київської
міської державних адміністрацій,
інститути післядипломної педагогічної освіти,
загальноосвітні навчальні заклади
Про вивчення базових дисциплін у
загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році
спільно з Національною академією педагогічних наук України
методичні рекомендації щодо вивчення базових дисциплін
у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році,
що додаються.
Освіта.ua
26.06.2015
за такими навчальними програмами:
і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 1-4 класи»,
Видавничий дім «Освіта», 2012;
«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови,
Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;
і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 10-11 класи»,
Київ, 2010;
Видавничий дім «Освіта», 2013;
«Перун», 2005;
5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013.
предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст,
вивчення котрого є об’єктом тематичного та семестрового контролю.
системі, у діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
певні зміни.
що включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні
стратегії та комунікативні функції з комунікативно-спрямованими завданнями.
Важливу роль відіграватиме така змістова категорія як ставлення учнів до предмета
і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути
відповідальними за знання, яких вони набувають, і розуміти, чому ці знання,
важливі для них, забезпечить використання учнями набутих знань у навчальній
діяльності.
рідного краю з 4-го класу до
5-го та 6-го класів, оскільки для цієї вікової категорії навіть рідною мовою ця
інформація відома в дуже обмеженому обсязі й важко очікувати, що вона може
бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення
теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції,
відзначаються підвищеним ступенем складності, що перевищує рівень А1.
та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції.
Відтак важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та
форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показзасвоєного,
зрозумілого, побаченого, почутого, переглянутого.
для відтворення знань. Ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших
класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних
класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш
складних форм, перенесення їх до наступних класів.
гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та
обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники,
аудіо, відео матеріали тощо). Докладніше на офіційному веб-сайті МОН України за покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1428333274/.
Звертаємо увагу, що рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови
приймається самостійно навчальними закладами, залежно від умов для такого
вивчення, відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня (наказ МОН України від 29.05.2014 № 664), згідно з якими
навчальний заклад отримав право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.
є створення літніх таборів з іноземних мов. Такі табори покликані спонукати
школярів практично застосовувати знання з мов, отриманих протягом навчального
року. У таборах діти матимуть можливість спілкуватися іноземними мовами та
застосовувати їх у різних формах діяльності (в ігрових та концертних програмах,
театральних виставах тощо).
викладання, де наголос робиться на практичній частині й знаннях, які можна
застосувати пізніше й у інших сферах.
Усі інформаційні матеріали знаходяться на сайті Міністерства
http://www.mon.gov.ua/activity/litni-movni-tabori/ .
на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись
із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua;www.goethe.de/kiev.
фахове видання: журнал «Іноземні мови в школах України».
26.06.2015
за такими навчальними програмами:
і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 1-4 класи»,
Видавничий дім «Освіта», 2012;
Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;
і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 10-11 класи»,
Київ, 2010;
Видавничий дім «Освіта», 2013;
«Перун», 2005;
5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013.
предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст,
вивчення котрого є об’єктом тематичного та семестрового контролю.
системі, у діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
певні зміни.
що включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні
стратегії та комунікативні функції з комунікативно-спрямованими завданнями.
Важливу роль відіграватиме така змістова категорія як ставлення учнів до предмета
і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути
відповідальними за знання, яких вони набувають, і розуміти, чому ці знання,
важливі для них, забезпечить використання учнями набутих знань у навчальній
діяльності.
рідного краю з 4-го класу до
5-го та 6-го класів, оскільки для цієї вікової категорії навіть рідною мовою ця
інформація відома в дуже обмеженому обсязі й важко очікувати, що вона може
бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення
теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції,
відзначаються підвищеним ступенем складності, що перевищує рівень А1.
та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції.
Відтак важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та
форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показзасвоєного,
зрозумілого, побаченого, почутого, переглянутого.
для відтворення знань. Ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших
класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних
класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш
складних форм, перенесення їх до наступних класів.
гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та
обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники,
аудіо, відео матеріали тощо). Докладніше на офіційному веб-сайті МОН України за покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1428333274/.
приймається самостійно навчальними закладами, залежно від умов для такого
вивчення, відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня (наказ МОН України від 29.05.2014 № 664), згідно з якими
навчальний заклад отримав право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.
є створення літніх таборів з іноземних мов. Такі табори покликані спонукати
школярів практично застосовувати знання з мов, отриманих протягом навчального
року. У таборах діти матимуть можливість спілкуватися іноземними мовами та
застосовувати їх у різних формах діяльності (в ігрових та концертних програмах,
театральних виставах тощо).
викладання, де наголос робиться на практичній частині й знаннях, які можна
застосувати пізніше й у інших сферах.
Усі інформаційні матеріали знаходяться на сайті Міністерства
http://www.mon.gov.ua/activity/litni-movni-tabori/ .
на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись
із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua;www.goethe.de/kiev.
фахове видання: журнал «Іноземні мови в школах України».
Сучасні технології для впровадження електронного
навчання в українських школах
На сьогодні у світі електронне навчання (e-learning) розвивається досить активно, чому сприяє підвищений попит на освітні послуги та рівень розвитку ІКТ.Експерти ЮНЕСКО вважають, що впровадження в освітній процес електронного навчання є необхідністю, адже це орієнтує учнів на новий стиль освіти та сприяє розвитку їх умінь та навичок для подальшого навчання вппродовж усього життя.
На сьогодні у світі електронне навчання (e-learning) розвивається досить активно, чому сприяє підвищений попит на освітні послуги та рівень розвитку ІКТ.Експерти ЮНЕСКО вважають, що впровадження в освітній процес електронного навчання є необхідністю, адже це орієнтує учнів на новий стиль освіти та сприяє розвитку їх умінь та навичок для подальшого навчання вппродовж усього життя.
Найбільш популярним електронне навчання є у США та Канаді.
В Україні для впровадження електронного навчання компанії «Майкрософт Україна», «Софтліст» та мультимедійне видавництво «Розумники» розробили кілька освтініх ІТ-проектів, які були підтримані МОН України. Зокрема, програму батьківського контролю за фінансовими витратами класу «Parental Control», система електронних підручників «Є підручник» та проект «Розумна
Проект «Є підручники»— система поширення електронних підручників, яка дає змогу школярам замінити паперові підручники аналогічні електронні. Систему розроблено з метою легального зберігання, розповсюдження та захисту цифрових копій шкільних підручників та посібників. Пріоритетом проекту є неухильне дотримання авторських та суміжних прав. Система забезпечує широкий законний доступ до цифрових копій підручників, які використовуються у навчальному процесі загальноосвітніх шкіл України.
Проект «Parental Control» — безоплатна програма управління фінансами класу для батьків школярів. Вона дає змогу слідкувати за статистикою збору коштів, містить інформацію про їх цільове використання.
Проект «Розумна дитина» — продовження експерименту з впровадження інноваційного комплексного ІТ-рішення для шкіл. Реалізація проекту полягає у широкому використанні учнями та вчителями комп’ютера та програмного забезпечення у процесі навчання.
Тривалість робочого часу у педагогічних працівників 
Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Ця загальна норма встановлена статтею 50 Кодексу законів про працю України.
У той же час Кодексом законів про працю (ст. 51) для окремих категорій працівників, в тому числі для учителів, встановлено скорочену тривалість робочого часу.
Зокрема статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено, що педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності – час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.
Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки:
– класне керівництво – 20-25 відсотків;
– перевірка зошитів – 10-20 відсотків;
• завідування:
– майстернями – 15-20 відсотків;
– навчальними кабінетами – 10-15 відсотків.
Згідно з статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою.
Робочий час педагогічного працівника відображається в його індивідуальному робочому плані і має враховувати обсяг навчальних, методичних та організаційних обов’язків.
Юридичний відділ ЦК Профспілки
Оплата праці вчителів Європи: надбавки до основного окладу
Оплата праці вчителів Європи: надбавки до основного окладуПродовжуємо знайомити українських освітян із системами оплати праці педагогів європейських країн.
Базові оклади вчителів, як правило, зростають залежно від стажу роботи. Проте їх доповнюють різноманітні надбавки, які можуть становити значну частину чистого заробітку вчителів.
Додаткові надбавки можуть надаватися, наприклад, за кваліфікацію, базуватися на результатах праці вчителів та/або успішності студентів, за викладання в складних умовах або роботу з учнями з особливими потребами, за викладання у віддалених географічних районах; а також за понаднормову роботу.
Майже в третині європейських країн пропонуються всі або майже всі згадані види надбавок. З іншого боку, у Бельгії (французька та фламандська частина), на Кіпрі, у Португалії, Великобританії (Шотландія) і Ліхтенштейні існує тільки один або два види надбавок.
Надбавки за кваліфікацію, вищу за мінімальну кваліфікацію, необхідну для того, щоб бути вчителем (тобто за ступінь магістра, кандидата, або доктора) надаються в системах освіти більшості країн. Як правило, типи і розмір таких надбавок встановлює центральний орган управління освітою (міністерство). Але в деяких країнах ці надбавки встановлюються на основі місцевих угод.
Найвища надбавка за додаткову кваліфікацію серед європейських країн – в Ірландії, де вчителі, які почали працювати до 5 грудня 2011 року можуть отримувати надбавку в розмірі до 6 140 євро, а ті, хто розпочав працювати у період з 5 грудня 2011 року по 1 лютого 2012 року, – до 4 416 євро. Проте вчителі, які почали працювати після 1 лютого 2012 року взагалі не отримують надбавки за додаткову кваліфікацію.
У Бельгії (французька та німецька частина) якщо вчителі початкової або неповної середньої школи здобувають ступінь магістра, їх оклад підвищується до рівня окладу вчителів старших класів середньої школи, для яких кваліфікація магістра є вимогою працевлаштування. У Туреччині вчителі зі ступенем магістра піднімаються по шкалі окладів на один тарифний рівень, а вчителі зі ступенем доктора – на два рівні.
Безперервне підвищення кваліфікації вважається професійним обов'язком для вчителів у переважній більшості європейських країн. У деяких країнах, наприклад, у Литві, Румунії та Словенії, проходження курсів підвищення кваліфікації є необхідною умовою для просування по службі та підвищення заробітної плати. Тільки у третині країн вчителям надаються фінансові надбавки за отримання підвищення кваліфікації.
У більш ніж третині країн вчителі можуть отримувати додаткові надбавки за якість їх роботи після проведення атестації або на основі результатів своїх учнів. У Чеській Республіці ця надбавка становить 3,9%, а в Латвії – від 7% до 12% від основного окладу. У Польщі директор школи за погодженням з місцевими органами управління освіти надає «мотиваційні стимули» за належне викладання, впровадження інновацій, відданість викладацькій діяльності і за виняткові досягнення у виконанні завдань і обов'язків. У Сполученому Королівстві (Англії, Уельсі та Північній Ірландії), кожна школа проводить атестацію і за результатами якої учителі рухаються по шкалі окладів. У випадку видатних результатів вони можуть піднятися на 2 рівні.
У більшості країн виплачуються надбавки вчителям, які навчають учнів зі спеціальними потребами у звичайних класах. Цей вид надбавок звичайно надається у разі наявності учнів з особливими освітніми потребами, але можливі й інші критерії, наприклад навчання дітей з мовними труднощами, дітей різного віку в одному класі, або учнів з низьким рівнем успішності.
У Словенії, наприклад, виплачуються надбавки за викладання у двомовних класах. У Швеції наявність в класі учнів з труднощами в навчанні або особливими потребами може бути прийнятою до уваги при індивідуальних переговорах щодо зарплати.
У деяких країнах участь у позакласних заходах оплачується як понаднормова робота, а в інших за нею виплачують окрему надбавку. Наприклад, у Словенії навчальні класи на відкритому повітрі (šola v naravi) винагороджуються до 20% від основної заробітної плати за 6 годин на день в початковій і неповній середній школі. Крім того, за проведення семінарів, спортивних та інших позакласних заходів (interesne dejavnosti) виплачується 11,94 євро на годину.
Майже у всіх європейських країнах вчителям виплачуються надбавки за виконання додаткових обов'язків.
Ця діяльність може включати в себе роботу з учнями після завершення уроків, участь в управлінні школою, надання допомоги іншим вчителям, участь в екзаменаційних комісіях, національних або міжнародних органах, підготовка навчально-методичних матеріалів і т.д.
Надбавки за виконання додаткових обов'язків можуть встановлюватися як на центральному рівні для деяких регульованих видів діяльності, так і на рівні школи для вирішення конкретних завдань, які входять до повноважень школи. У Фінляндії та Швеції вони також встановлюються на місцевому рівні.
Крім того, вчителі в усіх європейських країнах, за винятком Кіпру, Латвії, Мальти, Румунії, Великобританії (Шотландія) і Ліхтенштейну, отримують додаткові надбавки за понаднормову роботу, тобто робочий час, який перевищує кількість робочих годин встановлених у трудовому договорі. У більшості випадків погодинна ставка за понаднормову роботу визначається центральним органом управління як певний відсоток від базового окладу. У Болгарії, Греції, Іспанії і Туреччині встановлюється конкретна фіксована сума.
Майже в половині країн виплачують надбавки, пов'язані з географічним розташуванням школи. Вони є мотиваційними стимулами, які заохочують вчителів працювати у віддалених, сільських або соціально неблагополучних регіонах, і визначаються на центральному рівні управління. Також учителям можуть виплачуватися надбавки за роботу регіонах з вищою за середню вартістю життя, наприклад, у столиці. Критерії таких надбавок значно відрізняться в різних країнах.
Вони можуть носити географічний характер (віддалені та ізольовані райони), що має місце в Данії, Іспанії, на Кіпрі, в Польщі, Румунії, Фінляндії та Великобританії (Шотландія). З іншого боку, вони можуть мати економічний (висока вартість життя), як у Франції та Великобританії (Англія), або соціальний характер (райони зі значним соціальним відчуженням, з високим ризиком чи з великою часткою учнів, що представляють етнічні чи мовні меншини), як в Іспанії, Франції та Італії.
Найбільш популярним електронне навчання є у США та Канаді.
В Україні для впровадження електронного навчання компанії «Майкрософт Україна», «Софтліст» та мультимедійне видавництво «Розумники» розробили кілька освтініх ІТ-проектів, які були підтримані МОН України. Зокрема, програму батьківського контролю за фінансовими витратами класу «Parental Control», система електронних підручників «Є підручник» та проект «Розумна
Проект «Є підручники»— система поширення електронних підручників, яка дає змогу школярам замінити паперові підручники аналогічні електронні. Систему розроблено з метою легального зберігання, розповсюдження та захисту цифрових копій шкільних підручників та посібників. Пріоритетом проекту є неухильне дотримання авторських та суміжних прав. Система забезпечує широкий законний доступ до цифрових копій підручників, які використовуються у навчальному процесі загальноосвітніх шкіл України.
Проект «Parental Control» — безоплатна програма управління фінансами класу для батьків школярів. Вона дає змогу слідкувати за статистикою збору коштів, містить інформацію про їх цільове використання.
Проект «Розумна дитина» — продовження експерименту з впровадження інноваційного комплексного ІТ-рішення для шкіл. Реалізація проекту полягає у широкому використанні учнями та вчителями комп’ютера та програмного забезпечення у процесі навчання.
| Тривалість робочого часу у педагогічних працівників |
|
Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Ця загальна норма встановлена статтею 50 Кодексу законів про працю України.
У той же час Кодексом законів про працю (ст. 51) для окремих категорій працівників, в тому числі для учителів, встановлено скорочену тривалість робочого часу. Зокрема статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено, що педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності – час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки: – класне керівництво – 20-25 відсотків; – перевірка зошитів – 10-20 відсотків; • завідування: – майстернями – 15-20 відсотків; – навчальними кабінетами – 10-15 відсотків. Згідно з статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою. Робочий час педагогічного працівника відображається в його індивідуальному робочому плані і має враховувати обсяг навчальних, методичних та організаційних обов’язків.
Юридичний відділ ЦК Профспілки
|
Оплата праці вчителів Європи: надбавки до основного окладу
Оплата праці вчителів Європи: надбавки до основного окладуПродовжуємо знайомити українських освітян із системами оплати праці педагогів європейських країн.
Базові оклади вчителів, як правило, зростають залежно від стажу роботи. Проте їх доповнюють різноманітні надбавки, які можуть становити значну частину чистого заробітку вчителів.
Додаткові надбавки можуть надаватися, наприклад, за кваліфікацію, базуватися на результатах праці вчителів та/або успішності студентів, за викладання в складних умовах або роботу з учнями з особливими потребами, за викладання у віддалених географічних районах; а також за понаднормову роботу.
Майже в третині європейських країн пропонуються всі або майже всі згадані види надбавок. З іншого боку, у Бельгії (французька та фламандська частина), на Кіпрі, у Португалії, Великобританії (Шотландія) і Ліхтенштейні існує тільки один або два види надбавок.
Надбавки за кваліфікацію, вищу за мінімальну кваліфікацію, необхідну для того, щоб бути вчителем (тобто за ступінь магістра, кандидата, або доктора) надаються в системах освіти більшості країн. Як правило, типи і розмір таких надбавок встановлює центральний орган управління освітою (міністерство). Але в деяких країнах ці надбавки встановлюються на основі місцевих угод.
Найвища надбавка за додаткову кваліфікацію серед європейських країн – в Ірландії, де вчителі, які почали працювати до 5 грудня 2011 року можуть отримувати надбавку в розмірі до 6 140 євро, а ті, хто розпочав працювати у період з 5 грудня 2011 року по 1 лютого 2012 року, – до 4 416 євро. Проте вчителі, які почали працювати після 1 лютого 2012 року взагалі не отримують надбавки за додаткову кваліфікацію.
У Бельгії (французька та німецька частина) якщо вчителі початкової або неповної середньої школи здобувають ступінь магістра, їх оклад підвищується до рівня окладу вчителів старших класів середньої школи, для яких кваліфікація магістра є вимогою працевлаштування. У Туреччині вчителі зі ступенем магістра піднімаються по шкалі окладів на один тарифний рівень, а вчителі зі ступенем доктора – на два рівні.
Безперервне підвищення кваліфікації вважається професійним обов'язком для вчителів у переважній більшості європейських країн. У деяких країнах, наприклад, у Литві, Румунії та Словенії, проходження курсів підвищення кваліфікації є необхідною умовою для просування по службі та підвищення заробітної плати. Тільки у третині країн вчителям надаються фінансові надбавки за отримання підвищення кваліфікації.
У більш ніж третині країн вчителі можуть отримувати додаткові надбавки за якість їх роботи після проведення атестації або на основі результатів своїх учнів. У Чеській Республіці ця надбавка становить 3,9%, а в Латвії – від 7% до 12% від основного окладу. У Польщі директор школи за погодженням з місцевими органами управління освіти надає «мотиваційні стимули» за належне викладання, впровадження інновацій, відданість викладацькій діяльності і за виняткові досягнення у виконанні завдань і обов'язків. У Сполученому Королівстві (Англії, Уельсі та Північній Ірландії), кожна школа проводить атестацію і за результатами якої учителі рухаються по шкалі окладів. У випадку видатних результатів вони можуть піднятися на 2 рівні.
У більшості країн виплачуються надбавки вчителям, які навчають учнів зі спеціальними потребами у звичайних класах. Цей вид надбавок звичайно надається у разі наявності учнів з особливими освітніми потребами, але можливі й інші критерії, наприклад навчання дітей з мовними труднощами, дітей різного віку в одному класі, або учнів з низьким рівнем успішності.
У Словенії, наприклад, виплачуються надбавки за викладання у двомовних класах. У Швеції наявність в класі учнів з труднощами в навчанні або особливими потребами може бути прийнятою до уваги при індивідуальних переговорах щодо зарплати.
У деяких країнах участь у позакласних заходах оплачується як понаднормова робота, а в інших за нею виплачують окрему надбавку. Наприклад, у Словенії навчальні класи на відкритому повітрі (šola v naravi) винагороджуються до 20% від основної заробітної плати за 6 годин на день в початковій і неповній середній школі. Крім того, за проведення семінарів, спортивних та інших позакласних заходів (interesne dejavnosti) виплачується 11,94 євро на годину.
Майже у всіх європейських країнах вчителям виплачуються надбавки за виконання додаткових обов'язків.
Ця діяльність може включати в себе роботу з учнями після завершення уроків, участь в управлінні школою, надання допомоги іншим вчителям, участь в екзаменаційних комісіях, національних або міжнародних органах, підготовка навчально-методичних матеріалів і т.д.
Надбавки за виконання додаткових обов'язків можуть встановлюватися як на центральному рівні для деяких регульованих видів діяльності, так і на рівні школи для вирішення конкретних завдань, які входять до повноважень школи. У Фінляндії та Швеції вони також встановлюються на місцевому рівні.
Крім того, вчителі в усіх європейських країнах, за винятком Кіпру, Латвії, Мальти, Румунії, Великобританії (Шотландія) і Ліхтенштейну, отримують додаткові надбавки за понаднормову роботу, тобто робочий час, який перевищує кількість робочих годин встановлених у трудовому договорі. У більшості випадків погодинна ставка за понаднормову роботу визначається центральним органом управління як певний відсоток від базового окладу. У Болгарії, Греції, Іспанії і Туреччині встановлюється конкретна фіксована сума.
Майже в половині країн виплачують надбавки, пов'язані з географічним розташуванням школи. Вони є мотиваційними стимулами, які заохочують вчителів працювати у віддалених, сільських або соціально неблагополучних регіонах, і визначаються на центральному рівні управління. Також учителям можуть виплачуватися надбавки за роботу регіонах з вищою за середню вартістю життя, наприклад, у столиці. Критерії таких надбавок значно відрізняться в різних країнах.
Вони можуть носити географічний характер (віддалені та ізольовані райони), що має місце в Данії, Іспанії, на Кіпрі, в Польщі, Румунії, Фінляндії та Великобританії (Шотландія). З іншого боку, вони можуть мати економічний (висока вартість життя), як у Франції та Великобританії (Англія), або соціальний характер (райони зі значним соціальним відчуженням, з високим ризиком чи з великою часткою учнів, що представляють етнічні чи мовні меншини), як в Іспанії, Франції та Італії.
Немає коментарів:
Дописати коментар